VIII Міжнародні арбітражні читання імені академіка І.Г. Побірченка

VIII Міжнародні арбітражні читання імені академіка І.Г. Побірченка

 

7 жовтня 2021 року у Києві відбулись VIII Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка. Як і минулого року,  подія відбулась одночасно в онлайн та офлайн-форматі. Темою цьогорічних Читань стала – “Еволюція арбітражу у мінливому світі”, яку спікери розкривали у ході двох сесій за модерування Амінат Сулейманової та Маркіяна Мальського.

На Читаннях 2021 були презентовані проміжні результати першого в Україні комплексного Дослідження стану розвитку та якості арбітражу в Україні видавництва “Юридична практика”.

100% диджиталізація в арбітражі й право на очні слухання

Микола Селівон, голова ICAC при ТПП України, зазначив, що робота міжнародного арбітражу суттєво змінилась через пандемію. Однак ще до початку пандемії ICAC вже довгий час працював над диджиталізацією арбітражного процесу. COVID обмеження лише пришвидшили впровадження змін. Примітно, що у практиці ICAC за 2020 та 2021 роки  траплялись випадки, коли учасники слухань висловлювалися проти розгляду справи онлайн. Враховуючи таку практику, ICAC вніс зміни до Регламенту, проте питання про право на фізичне слухання в арбітражі залишається відкритим. Його остаточне вирішення – це справа національного законодавства і судової практики.

Технології та новації в арбітражі

На початку сесії І Амінат Сулейманова, модератор, посилаючись на проміжні результати Дослідження стану розвитку та якості арбітражу в Україні видавництва «Юридична практика», зазначила, що більшість опитаних вказала, що ICAC варто й надалі розширювати електронний документообіг та завершити перехід до 100% диджиталізації. У сесії взяли участь Дмитро Коба, керівник з розвитку бізнесу Jus Mundi, Ясмін Лахлу, партнер Chaffetz Lindsey, Олексій Маслов, старший юрист Avellum та Ксенія Корюкалова, старша юристка AEQUO.

У світі не існує єдиної точки доступу до арбітражних рішень. Тому арбітражні інститути зацікавлені в тому, щоб активно використовувати нові технології для розв’язання цієї проблеми. Дмитро Коба зазначив, що такі правові ресурси важкодоступні через низку причин: законодавство країн, мовний бар’єр тощо. Він зауважив, що спроби розробити такий інструмент є, зокрема Jus Mundi розпочала унікальну співпрацю з ICC щодо публікацій міжнародних рішень.

“Така співпраця арбітражного інституту та технологічної компанії є революційною. На сайті Jus Mundi публікуються рішення зі збереженням анонімності у певних моментах”, – зазначив Дмитро Коба.

Олексій Маслов, старший юрист Avellum, у своєму виступі звернув увагу на те, що при використанні нових технологій існують проблеми конфіденційності. При розробці баз даних потрібно працювати над протоколами кібербезпеки та запобіганням витоку інформації. На думку Олексія Маслова, сторони можуть домовитись про правила використання даних, наприклад, не користуватись поштами сторонніх сервісів (типу Google). Заходи кібербезпеки можуть залежати від рівня спору та учасників спору.

Ясмін Лахлу, партнер Chaffetz Lindsey, презентувала учасникам дослідження “Чи існує право на фізичне слухання в міжнародному арбітражі?”. Дослідження охоплює 86 країн і доводить, що у різних країнах по-різному ставляться до питання фізичних слухань, а єдиної думки з цього приводу міжнародна арбітражна спільнота ще не напрацювала.

Ксенія Корюкалова, старша юристка AEQUO, розповіла про докази та доказування в умовах віртуальних слухань. За 2020-2021 відбулась хвиля змін до регламентів арбітражних інституцій в світі. За словами Ксенії, відповідальність за проблеми в організації онлайн-слухань несе сторона, яка зверталася з клопотанням про такий формат слухань. Всі практичні аспекти використання онлайн-зв’язку для проведення арбітражних слухань мають узгодити між собою сторони, свідки та експерти повинні слідувати правилам, про які домовились сторони.

Вектори розвитку арбітражу

У другій сесії за модерації Маркіяна Мальського, партнера Arzinger, взяли участь Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners, Артем Дудко, партнер Osborne Clarke, Юлія Атаманова, партнер LCF, Крістофер Кемпбелл-Гольт, член Правової Консультативної Ради МФЦА та Сергій Войтович, партнер “Грищенко та партнери”. Учасники Читання обговорили вектори розвитку арбітражу та перспективи в Україні.

Сергій Гришко, партнер Redcliffe Partners приділив увагу темі неплатоспроможності та арбітражу. “Чим раніше клієнт порушить провадження проти боржника, який планує розпочати процедуру банкрутства, тим краще”, – відповів Сергій Гришко на питання, що робити клієнту у спорі зі стороною, яка за крок до банкрутства.

Артем Дудко, партнер Osborne Clarke, зазначив, що в англійському законодавстві відсутні будь-які заяви про арбітрабільність спорів, зокрема й корпоративних спорів. Сторони вільно можуть домовлятись, як вирішувати спори, за виключенням тільки захисту публічного інтересу. На цьому і базується ухвалення рішення про арбітрабільність.

Юлія Атаманова, партнер LCF, продовжила розвивати тему арбітрабільності корпоративних спорів, зупинившись на тому, які спори можна направляти в арбітраж, і як проходить їх розгляд.

Крістофер Кемпбелл-Гольт, член Правової Консультативної Ради МФЦА, поділився досвідом роботи арбітражної установи в Казахстані. Це Суд при МФЦА, імплементований в правову систему Казахстану, який розв’язує спори за англійським правом і за участі англійських арбітрів. Також Крістофер Кемпбелл-Гольт зазначив, що у своїй практиці активно використовує онлайн інструменти для проведення засідань. У МФЦА активно застосовується практика медіації.

Сергій Войтович, партнер “Грищенко та партнери” розпочинаючи свою доповідь на тему “Україна як місце інвестиційного арбітражу”, вказав, що поки невідомий жоден випадок, щоб місцем інвестиційного арбітражу була Україна. Можливо вони й були, але через конфіденційність, вони недоступні у публічному просторі. Сергій Войтович вважає, що варто спробувати розширити коло арбітражних справ шляхом розгляду інвестиційних спорів. З практичної точки зору розгляд таких спорів в Україні вигідний. Україна на сьогодні має можливість запропонувати нижчу ціну, але потрібно створити відповідний Центр для розгляду інвестиційних спорів.

Якість арбітражу в Україні

Дослідження стану розвитку та якості арбітражу в Україні серед юридичних фірм та бізнесу доводить, що якість арбітражних послуг в Україні висока й зростає. Такі показники, як кваліфікація арбітрів, робота секретаріату, комфортність сервісу, матеріально-технічне забезпечення ICAC оцінені респондентами від 4 до 5 балів, де 5 – найвищий бал.

68% респондентів зазначили електронний документообіг та диджиталізацію пріоритетними напрямками розвитку для ICAC.

За оцінками користувачів арбітражних послуг за останні 3 роки ICAC вдосконалив експертність арбітрів, регламент, інфраструктуру, репутацію серед міжнародної арбітражної спільноти, доступ до арбітражу, рівень підтримки секретаріату, а також публічну комунікацію зі стейкхолдерами.

60% респондентів не вважають за доцільне створення в Україні спеціалізованого державного інвестиційного суду.

Читання 2021 традиційно підбили підсумки практики міжнародного арбітражу в Україні за рік та вкотре підтвердили репутацію найочікуванішої події у сфері міжнародного арбітражу в Україні. Читання наживо в режимі онлайн переглядали близько 100 учасників, а запис події подивилися більше 400 глядачів.

Переглянути відео-запис Читань 2021 можна за посиланням
Переглянути фото з Читань 2021, а також минулих років можна за посиланням



Додати в календар 20240328 20240328 Europe/Kiev VIII Міжнародні арбітражні читання імені академіка І.Г. Побірченка

 

7 жовтня 2021 року у Києві відбулись VIII Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка. Як і минулого року,  подія ...

Поділитися
Всі Новини та публікації

Міжнародний комерційний арбітражний суд
при Торгово-промисловій палаті України

Вулиця Велика Житомирська 33
Київ 01601, Україна
+380 44 586-51-87
+380 67 239-56-77
+380 50 352-36-96
[email protected]

Відскануйте QR-код для завантаження сторінки у Вашому браузері