Ефективне вирішення спорів – це найголовніший запит бізнесу. Саме тому VІ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г. Побірченка, які відбулися 10-11 жовтня 2019 року, були присвячені розгляду складових ефективного міжнародного комерційного арбітражу, а також медіації – способу альтернативного вирішення спорів, що набирає сьогодні популярності.

Читання відбулися, а інтерес до такої важливої теми все ще залишається високим. Саме тому ділимося доповіддю спікера – Петра Новачика, який люб’язно підготував її для вас.

Петро Новачик, арбітр ICAC, у своїй доповіді аналізує проблему безпеки арбітра та її вплив на ефективність арбітражного розгляду.

В останні роки відбулося багато сумних історій. Один арбітр був убитий в Африці. Застрелений професійним вбивцею, найнятим, швидше за все, людиною, яка була незадоволена рішенням, яке виніс арбітр. Нещодавно три судді були заочно засуджені в Катарі. Вони винесли рішення проти інтересів підприємства, що належить дядькові Еміра (Голова) Катару, яке завдало шкоди катарській королівській сім’ї. Мені відомий випадок в міжнародному арбітражі, коли після наради арбітрів один з арбітрів був заарештований і ув’язнений за «дії, що суперечать інтересам держави». Це сталося у власній країні арбітра. Арбітражний інститут був змушений замінити арбітра, щоб завершити арбітражний розгляд. Загальновідомо, що арбітр був викрадений агентами спецслужб з країни його походження. Він зник на багато тижнів. Інцидент стався не в джунглях, а в міжнародному аеропорту Амстердама.

Позиція і рішення арбітра в певній мірі визначається власним почуттям безпеки. Чи можуть бути арбітри ефективними, якщо вони не відчувають себе в безпеці? Чи буде ефективним міжнародний арбітражний суд, що складається з трьох членів, якщо один з них відчуває себе в більшій безпеці, ніж інші, тільки тому, що його національне законодавство надає йому кращий імунітет, ніж національне законодавство його двох колег? Чи правильно, що арбітр однієї національності користується повним захистом, а інші – ні?

Є країни, деякі з них є надзвичайно демократичними, коли не можна застосовувати іноземне арбітражне рішення, якщо воно «суперечить національним інтересам держави». Чи може арбітр, який виніс таке рішення, відчувати себе в безпеці?