Заступниця голови МКАС при ТПП України Інна Ємельянова 27 листопада модерувала завершальну сесію IX Щорічного судового форуму «Вектор розвитку 2020».
Захід організувала Асоціація правників України спільно з проєктом Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні». Інна Ємельянова разом з колегами обговорила різні аспекти альтернативних способів вирішення судових спорів.
Зараз сторонам доступний досить широкий перелік альтернативних способів вирішення спорів – це комерційний арбітраж, медіація, третейське судочинство, відновне правосуддя. Однак на сьогодні лише кілька способів альтернативного вирішення спорів, зокрема міжнародний комерційний арбітраж та медіація, заслужили довіру сторін та довели свою ефективність.
Як підвищити спроможність інших інструментів альтернативного вирішення спорів в Україні дискутували учасники сесії за модерування пані Ємельянової.
Відкриваючи сесію, Інна Ємельянова нагадала, що перед державою досі стоїть виклик створити механізми, які дали б можливість громадянам і юридичним особам обирати в якій спосіб, за участю яких фахівців, з використанням яких процедур і процесів вирішувати конфлікти.
Олександр Банчук, заступник Міністра юстиції України, нагадав, що досі у Верховній Раді на розгляді перебуває законопроєкт №3411, за допомогою якого можна впровадити короткі та зрозумілі кроки для перезапуску роботи Третейських судів. За його словами, протягом 6 місяців після ухвалення закону засновники Третейських судів повинні отримати висновок від Третейської палати про відповідність вимогам та пройти перереєстрацію у Міністерстві юстиції. Реєстрація третейських судів, що не відповідають вимогам буде скасована. Суди, реєстрацію яких буде підтверджено, через 3 роки після підтвердження реєстрації можуть отримати право вирішувати справи з питань нерухомості. Такий шлях дасть шанс відновити довіру до Третейських судів.
Наступним слово взяв Тарас Шепель, голова Третейської палати України, Голова Третейського суду при ТПП України, член правління Фундації DEJURE. За його словами, проблемними є питання відкритості Третейських судів та комунікації таких судів.В Україні з-понад 500 зареєстрованих Третейських судів близько половини не розглянули жодної справи, а близько двох третин недоступні для комунікації. Тому Третейський суд повинен обов’язково мати оприлюднені документи, положення, регламент, список суддів та відповідати на запити.
Тарас Шепель зазначив, що наразі імідж Третейських судів в Україні негативний. Якщо і коли в Україні запрацює хоча б один Третейський суд, якому будуть довіряти сторони спорів, то на початковому етапі це можна вважати перемогою.
Наступним кроком в обговоренні учасників Форуму було питання запровадження медіації.
Луїза Романадзе, адвокатка, медіаторка, президентка ГС «Українська академія медіації» вказала, що на розвиток медіації істотно може вплинути прийняття відповідного законопроєкту. Проте основною проблемою, що гальмує цей процес, є не відсутність законодавчого регулювання, а низька поінформованість населення та недостатній рівень довіри.
Навіть в очікуванні прийняття закону медіація розвивається. У судах відкрито кабінети медіації, де на засадах волонтерів працюють експерти. Послуги з медіації надає сторонам Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України.
За словами Галини Єрьоменко, керівниці та викладачки Українського Центру Медіації, тренд на медіацію існує. Учасники спорів не поспішають йти до суду, а звертаються по допомогу до медіаторів.
Галина Єрьоменко нагадала, що після ухвалення відповідного закону важливим буде участь держави у розвитку медіації. Ще до прийняття закону варто розглянути питання, як залучити до медіації чи комедіації державних службовців. Провести дослідницьку роботу серед судів. Дізнатись, що вони знають про цей вид альтернативного врегулювання спорів.
Існує думка, що медіація популярніша серед бізнес-спільноти. Юна Потьомкіна, старша юристка Asters, керівниця практики альтернативного вирішення спорів, експертка робочої групи з розробки закону про медіацію презентувала дослідження на тему правових проблем бізнесу в Україні. За даними, які вона озвучила, бізнес часто звертається до медіаторів як до консультантів, а не за допомогою у вирішенні конкретного спору. Цей факт можна використати для покращення механізму альтернативного вирішення спору.
Ще одним альтернативним видом вирішення спорів є відновне правосуддя. Цей спосіб вирішення спорів вважається у 6 разів ефективніше, ніж традиційні. Роман Коваль, Голова правління ГО «Інститут миру і порозуміння», у своїй презентації наголосив, що хибно вважати відновним правосуддям лише медіацією в кримінальних справах. Він нагадав, що це будь-який процес, який дозволяє тим, кому була завдана шкода та тим, хто несе відповідальність за таку шкоду, у випадку їх добровільної згоди, активно брати участь у розв’язанні конфлікту за посередництвом спеціально підготовленої та неупередженої третьої сторони. Роман Коваль нагадав, що відновне правосуддя має різні форми: кола примирення, медіація, конференція.
Наостанок учасники дискусії коротко підсумували перспективи запровадження мирових суддів. Інна Ємельянова озвучила гіпотезу, що інститут мирових суддів може стати «кузнею кадрів» для судової системи та запитала учасників, чи бачать вони перспективи мирового судочинства в Україні.
Однак Лариса Швецова, висловилась, що поява таких спеціалістів не на часі, оскільки це додаткове навантаження на бюджет. На її думку, краще вирішити нестачу кадрів у наявних судах.
Галина Єрьоменко додала, що перед впровадженням мирових судів треба провести фахові дискусії. Це допоможе визначитись, наскільки такі судові органи актуальні для України, у якій формі вони можуть існувати, ким призначатись, де брати фінансування тощо.
