3 грудня 2021 р. у Києві відбувся II Ukrainian Arbitration Forum, організований видавництвом «Юридична практика». Протягом чотирьох сесій учасники форуму спілкувалися з фахівцями у сфері міжнародного арбітражу, адже до дискусії було запрошено провідних українських та іноземних спікерів, представників влади та професійної спільноти.
Представники МКАС при ТПП України були запрошені у якості спікерів форуму. На першій сесій свою доповідь представила Інна Ємельянова, заступник голови МКАС; на другій – Ольга Костишина, радник Голови МКАС.
Перша сесія на тему «Альтернативна реальність» пройшла за модерування Олега Маліневського. За його словами, розвиток системи альтернативного вирішення спорів є одним із пріоритетів нинішньої судової реформи. Останніми роками у цьому напрямку намітився очевидний прогрес, що включає внесення правок до процесуальних кодексів та підготовка Закону «Про медіацію».
Перша спікерка Інна Ємельянова підняла питання щодо перспектив МКАС як інвестиційного арбітражу, тобто інституції, яка може розглядати спори між державою та інвесторами щодо захисту інвестицій. «Багато країн стали на шлях, коли у своїх арбітражних інститутах вони запроваджують розгляд інвестиційних спорів, і Україна теж могла б підтримати власну арбітражну інституцію», – переконана Інна Ємельянова. В Україні є не тільки запит на подібні послуги з боку бізнесу та інвесторів, вона також має всі умови для того, щоб стати нейтральним місцем для розгляду інвестиційних спорів іноземного інвестора на території іноземної держави, а МКАС має досвід і потенціал, аби взяти на себе роль інвестиційного арбітражу. Зокрема, у МКАС працює 15 відомих у світі арбітрів, які розглядають інвестиційні спори у різних арбітражних інституціях. Цей список планується розширювати, аби українські та зарубіжні інвестори могли скористатись послугами широкого спектра фахівців. Також робоча група МКАС вже займається розробкою спеціалізованого регламенту. «Інвестиційні арбітражі довгі по строках (в середньому 40 місяців) і мають високу вартість. Сьогодні МКАС пропонує послуги у 3-4 рази конкурентніші за ціною у порівнянні з рядом європейських арбітражних інституцій. Варто було б зберегти таку тенденцію і щодо розгляду інвестиційних. Інвестори з незначними інвестиціями і вартістю спорів сьогодні зацікавлені мати альтернативні можливості звернутись в арбітражну установу, яка б надала їм якісні і професійні послуги, але за розумну ціну». Спікерка висловила сподівання, що саме такий шлях Україна обере найближчим часом.
Ярослав Григірчак, заступник бізнес-омбудсмена України, Член-кореспондент Королівського арбітражного інституту, розповів про роль Ради бізнес-омбудсмена. Це інструмент досудового врегулювання проявів недобросовісної поведінки бізнесу та важлива інституція у системі альтернативного вирішення спорів в України. ADR як тріада, яка включає інституційний арбітраж, медіацію та Раду бізнес-омбудсмена, є достатньо гнучкою для того, щоб і на інституційному, і на технічному процесуальному рівні запропонувати оптимальну модель для вирішення у досудовому порядку будь-яких проблемних стосунків, що виникають в суспільстві.
По відеозв’язку до форуму приєднався Ніколас Айеленд, старший радник юридичної компанії Macfarlanes (Великобританія). Експерт розповів про практику альтернативного вирішення спорів у Великобританії та про переваги, які надає англійське право для українських сторін конфлікту. «Англійське право дає можливість оцінити різноманітними способами спроможність сторін знизити тиск, особливо у ситуаціях, коли перебіг справи точиться довго, забирають чимало коштів та зусиль», – наголосив спікер.
Далі слово взяла Анна Гільяр-Сажко, юрист Sherman & Stearling (Франція) – компанії, що також представляє інтереси України у інвестиційних арбітражах. Спікерка розповіла про тенденції інвестиційного арбітражу та угод. Серед найвиразніших із них – активізація арбітражів, що спеціалізуються на справах у сфері енергетики та захисту довкілля; гендерне рівноправ’я та географічне різноманіття арбітрів; підвищення уваги до невеликих спорів. «Важливо, аби навіть невеликі інвестори мали можливість використовувати арбітраж. Адже часом спір на $100 тис. може бути складнішим у вирішенні, ніж спір на $1 млрд.», – відмітила доповідачка. Що ж до тенденцій в укладанні угод між державою та інвесторами, то деякі країни взагалі відмовляються від старих угод з інвесторами, а в нових угодах більше уваги приділяють положенням, що зобов’язують інвесторів слідувати екологічним нормам, поважати законодавство та права людини.
У світі точиться дискусія з приводу того, що відсоток міжнародних спорів, що вирішуються арбітражним шляхом, має зростати. Згідно з дослідженнями White&Case за 2021 р., понад 90% респондентів за кордоном у вирішенні міжнародних спорів віддають перевагу арбітражу та альтернативним методам (ADR). В Україні популярності арбітражного вирішення міжнародних спорів має поліпшити і інвестиційний арбітраж, і законодавчі зміни. Але чи вдасться нашій країні наблизитися до західних стандартів?
На це питання намагалась відповісти Юлія АТАМАНОВА, партнер, керівник практики міжнародного арбітражу Юридичної групи LCF. На її переконання, альтернативні методи розвиваються, їм довіряють. Що може сприяти зростанню вирішення міжнародних спорів в Україні? По-перше, це законодавча підтримка арбітражу, зокрема, ухвалення Проекту Закону №5347 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів». По-друге, висока якість арбітражу, що значно зросла за останні 10 років. По-третє, розширення кола арбітрабельних спорів, зокрема, за рахунок корпоративних та інвестиційних. І, нарешті, скорочення строків розгляду арбітражу та витрат сторін.
«Зараз в Україні сформувалось високопрофесійне і висококонкурентне середовище юристів-арбітражників. Тільки вдумайтесь: в рекомендованому списку МКАС – 122 арбітри з 35 країн, і понад 60% з них є іноземцями. Тож можливість вибору сторін серед рекомендованого списку арбітрів дуже велика. І серед них поважні особи: не тільки вчені, українські та закордонні, а й практикуючі юристи, занесені до Chambers, The Legal-500, Who is Who. Це відомі прізвища, які поважає міжнародна світова спільнота», –- наголошує спікерка. За словами Юлії Атаманової, «наявність якісної арбітражної інституції з великим досвідом – це велике надбання України. МКАС показує дуже гарну динаміку розвитку. І це підтверджується тим, що цього року міжнародне видання GAR визнало МКАС арбітражним інститутом, вартим довіри». Тому, на переконання доповідачки, збільшувати кількість арбітражів Україні не потрібно.
Ірина МОРОЗ, партнер ЮФ AGA Partners, продовжила тему перспектив підвищення арбітражної привабливості України. Спікерка розповіла про критерії, які практикуючі юристи враховують при виборі арбітражної інституції. Серед них: довіра до інституції, наявність ефективних механізмів для підтримки та сприяння арбітражу та доступні забезпечувальні заходи. На жаль, не всі з них в Україні працюють в недостатній мірі. «Проте хочу підкреслити, що є дуже ефективні поштовхи та дії в рамках підвищення арбітрабельності України. Це зокрема діяльність МКАС, який наступного року святкуватиме своє 30-річчя, – констатувала спікерка. – Нам є чим пишатися, адже у нас є арбітражна історія, яку ми будуємо». Щодо перспектив, то є велике коло комерційних спорів, за які може боротися Україна. І тут проблема виникає саме в правовому захисті. Також для підвищення арбітражної привабливості України необхідно, серед іншого, підвищити ефективність судової гілки влади та реформувати матеріальне право.
Наприкінці першої сесії на учасників форуму чекав сюрприз. Рустам Колесник, шеф-редактор видавництва «Юридична практика», презентував вибрані результати «Дослідження якості арбітражних послуг в Україні – 2022», що проводилося вперше в історії українського арбітражу. Опитування охоплювало дві групи респондентів: бізнес, який користується міжнародним арбітражем як методом вирішення спорів, та юридичні фірми, що практикують міжнародний арбітраж. І хоча фінальне дослідження буде представлено на початку 2022 р., на форумі було озвучено деякі його результати.
- МКАС як єдиний в нашій державі постійно діючий арбітражний інститут ефективно справляється зі своїми задачами. 88% бізнес-респондентів висловили задоволення якістю арбітражних послуг в Україні. Майже третину з них у роботі МКАС влаштовує абсолютно все.
- Бізнес-респонденти висловились за розширення лінійки послуг МКАС. 92% опитаних підтримують арбітражний розгляд інвестиційних суперечок в Україні, а 75% – медіацію у комерційних суперечках.
- Головними переваги МКАС перед іноземними арбітражними інститутами респонденти з числа юридичних фірм назвали найкраще співвідношення ціни та якості арбітражу (64%), комфортність процесу вирішення спорів для сторін (40%), географічне розташування (40%), низький рівень скасовуваності рішень (28%), досвід інституції загалом (20%), проведення слухань українською мовою (4%).
- 60% профільних арбітражних юристів висловились проти створення в Україні державних інвестиційних судів та нових арбітражних судів. Це свідчить про те, що практикуючі юристі втомились від експериментів із судовою системою.
Друга сесія форуму на тему «Регламентні роботи. Які нові можливості відкрилися з модернізацією арбітражних регламентів» розпочалася зі вступного слова модератора Івана ВАЩИНЦЯ, партнера ARBITRADE. За його словами, останніми роками на арбітражні практики вплинули кілька факторів. Перший – цифрові технології, які були інтегровані в арбітражні практики, та поставили на порядок денний питання безпеки та захисту даних. Другий – комунікаційні обмеження, викликані пандемією. Тож, аби відповідати новим умовам, арбітражні регламенти адаптувались та модернізувались.
Далі одразу чотири закордонні експерти провели онлайн-презентації на тему диджиталізації арбітражних регламентів у своїх інституціях. Наталія ПЕТРИК, радник з юридичних питань Міжнародного арбітражного суду Стокгольма (SCC) розповідала про нові виклики та процедури в інституціональному арбітражі та досвід SCC. Зокрема, у 2019 р. там запрацювала Цифрова комунікаційна платформ, яка дозволила розглядати справи у повністю цифровому форматі. Платформа отримала позитивні відгуки, і цей софт буде надалі використовуватись багатьма іншими арбітражними інститутами. За два роки на цифровій платформі було розміщено понад 1 млн. документів, і сьогодні вона використовується у 100% поточних справ SCC.
Ема Поточнік, радник з юридичних питань Віденського міжнародного арбітражного центру (VIAC), провела онлайн-презентацію на тему: «Регламент VIAC-2021: ключові зміни та особливості». Вікторія Хандримайло, радник Гонконгського міжнародного арбітражного центру (HKIAC) розповіла про деякі формати комунікації між арбітражною інституцією та сторонами. Сергій Мельник, віце-радник Міжнародного арбітражного суду (ICC), доповів про зміни до арбітражного регламенту цієї інституції з 1 січня 2021 р. Спікери також висвітлили такі питання, як кібербезпека, спрощення процесуальних правил і прискорення провадження, витрати на арбітраж і залучення фінансування, адміністрування арбітражних справ тощо.
Ольга Костишина, радник Голови МКАС присвятила доповідь темі диджиталізації та віртуалізації арбітражів. Спікерка відмітила, що деякі відповідні положення були внесені до регламенту МКАС задовго до пандемії. Наприклад, положення про додаткове рішення міститься в регламенті МКАС з 2007 р. У 2017 р. було прийнято положення про дистанційні слухання. Того ж року на сайті були безкоштовно оприлюднені всі рішення МКАС, які увійшли до декількох збірників практики МКАС, і їх можна було шукати як за контекстом, так і за каталогом. «Головна рушійна сила внесення змін до регламенту – це прагнення до вдосконалення, –відмітила Ольга Костишина. – Ми намагаємось реагувати на запити реальної та потенційної цільової аудиторії, на зміни законодавства і судової практики, а також на глобальні виклики».
Зі слів спікерки, наразі на стадії розробки знаходиться онлайн-платформа МКАС. Цей процес відбувається не так швидко, як у арбітражних інституціях західних країн. Адже українські суди досі вимагають справи у паперовій формі, а допоки не запрацював центр сертифікації цифрових ключів, актуальною залишається проблема з опрацюванням в Україні електронних цифрових підписів іноземних арбітрів та іноземних сторін спорів, що розглядаються у МКАС.
Коментуючи дослідження «Юридичної практики», Ольга Костишина відмітила: «Дійсно, наші користувачі чекають від нас адміністрування, надання послуг з медіації, гібридних процедур тощо. Однак положення про МКАС затверджено законом, і воно не є гнучким. Тому ми чекаємо остаточного підписання Закону «Про медіацію». У нас є дуже багато напрацювань і щодо медіації, і щодо гібридних процедур. Робота ніколи не припиняється, і найбільше змін ми приберегли до свого 30-річчя».
На завершення другої сесії Ольга ШЕНК, радник МЮФ CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang, поділилась інформацією про фінансування арбітражних позовів третьою стороною. «Такий інститут зростає, адже ми спостерігаємо все більше позовів до арбітражу, а їхні суми ростуть», – підкреслила спікерка. В ролі третьої сторони виступає як правило незалежна фінансова інституція, яка готова фінансувати арбітражний процес в обмін на отримання певної частини коштів (зазвичай 30-50%), які будуть стягнуті з іншої сторони в результаті відповідного розгляду справи. Ольга Шенк розповіла, в якому арбітражі можливе таке фінансування та які саме справи готова фінансувати третя сторона.
