3 червня 2019 року в рамках V Національного експортного форуму Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України організував секцію «Абетка ЗЕД контракту – поради провідних юристів, міжнародних експертів, арбітражна практика».
У дискусії взяли участь заступник директора департаменту ЗЕД Мінекономрозвитку Олександр Красуля, член Президії та арбітр ICAC Тетяна Захарченко, арбітр ICAC Володимир Нагнибіда, керівник напрямку «Бізнес» компанії «ЛІГА:ЗАКОН» Олександр Липський, та Юлія Курило, адвокат, експерт з міжнародного корпоративного права. Модератором виступила заступник Голови ICAC Інна Ємельянова.
Інна Ємельянова, відкриваючи захід, наголосила, що питання керування ризиками і їх мінімізація під час укладання ЗЕД-контрактів є надзвичайно актуальним, адже кожна із сторін хоче з одного боку отримати максимальний економічний ефект, укладаючи ЗЕД-контракти, а з іншого боку не допустити порушення умов контракту, мінімізувати ризики втрати репутації через неблагонадійність контрагента, а також ризики визнання правочину недійсним. За словами модератора: «Важливо звернути особливу увагу на переддоговірну роботу, тобто підготовку до укладання ЗЕД-контракту, адже дуже часто у компаніях є відпрацьовані форми договорів, які обов’язково потрібно адаптувати до особливостей арбітражного законодавства та майбутньої юрисдикції можливих спорів».
Про основні умови ЗЕД-контракту розповів Олександр Красуля, зазначивши, що «в Україні на законодавчому рівні затверджені структура і порядок складання зовнішньоекономічних договорів. Базовими нормативними актами у цій сфері є Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та наказ Мінекономрозвитку від 6 вересня 2001 року №201 «Про затвердження Положення про форму зовнішньо-економічних договорів (контрактів)». Таке детальне врегулювання форми та змісту ЗЕД-контракту, хоч і здається на перший погляд втручанням держави у договірні стосунки суб’єктів ЗЕД, але насправді є виправданим, оскільки дає чітке поняття, яким саме повинен бути контракт та як прописати у ньому всі необхідні елементи».
Володимир Нагнибіда визначив ТОП-ризики, на які важливо звернути увагу при укладанні ЗЕД-контракту: валютні, трансфертні, логістичні та ризики, пов’язані із ціноутворенням, а також надав практичні поради, як їх попередити та мінімізувати. Окремо спікер зупинився на необхідності обов’язкової перевірки добросовісності контрагента (compliance) та перевірки проекту ЗЕД-контракту на відповідність фактичній діяльності сторін, основні умови якої мають бути обов’язково зафіксовані у контракті.
«Укладаючи ЗЕД-контракт, сторони розуміють, що в ході його виконання можуть виникнути спори, тому наразі популярною є практика включення до контракту арбітражного застереження з метою завчасного попередження можливості потрапити у ситуації, коли спір розглядається декілька років у судах різних юрисдикцій, кошти заморожені, а витрати на судове провадження починають перевищувати вартість спору», – зазначив Володимир Нагнибіда.
Більш докладно на арбітражному застереженні зупинилась Тетяна Захарченко: «Не завжди сторони приділяють належну увагу арбітражному застереженню, але воно – надійний спосіб власного захисту, тому над арбітражним застереженням потрібно думати: ретельно обирати інституцію, що буде розглядати спір; мову арбітражного провадження; застосовне право; кількість арбітрів». Також пані Тетяна надала три поради, на що звернути увагу при складанні арбітражного застереження, зокрема «(1) перевірити, чи є країна контрагента учасником Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, (2) яке арбітражне законодавство у країні контрагента, (3) обрати орган, який буде розглядати спір, та ознайомитися з його регламентом».
Юлія Курило виділила найголовніші ризики ЗЕД-контрактів, які характерні для сучасних умов: «Перш за все, це санкційні ризики, тобто ризики неможливості виконання договору у зв’язку із введенням міжнародних економічних санкцій; по-друге, це ризики, що пов’язані з обслуговуванням зовнішньо-економічних контрактів, зокрема, забезпечення платежів по них у зв’язку із змінами до валютного законодавства в Україні». Також спікер відмітила, що введення комплаєнс-процедур перевірки контрагентів є не просто елементом менеджменту ризиків, але й доданою вартістю для будь-якого бізнесу.
Олександр Липський розповів про онлайн-інструменти, якими на сьогодні може скористатися український експортер: це і перевірка контрагента, і патент-бот для перевірки і реєстрації торгових марок, і сервіс моніторингу реєстраційних дій, і бот-бухгалтер для сплати податків та подання податкової звітності, і навіть медіа-аналіз ЗМІ. Всі ці інструменти не тільки спрощують ведення господарської діяльності, а й дозволяють ефективно мінімізувати ризики, про які говорили попередні спікери.
Враховуючи велику кількість питань від учасників заходу, можна зробити висновок, що питання щодо ЗЕД-контрактів та арбітражу є наразі актуальними темами для експортерів, тому що досить часто у процесі зовнішньоекономічної діяльності виникають спори між сторонами, і потерпіла сторона зацікавлена у швидкому, ефективному та найбільш фінансово вигідному способі вирішення спору, яким на сьогодні є міжнародний комерційний арбітраж.
