
01 грудня 2025 року, заступники Голови МКАС при ТПП України Володимир НАГНИБІДА та Юрій ПРИТИКА взяли участь у першому (установчому) засіданні Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів, яка проводилась за сприяння та підтримки Міністерства юстиції України та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Засідання розпочалось вітальними словами Романа БАБІЯ, народного депутата України, Голови підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, який подякував усім стейкхолдерам та іншим представникам влади, експертам в галузі АВС за зусилля, докладені до створення Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів (далі – МКР), а також підкреслив роль МКР як ефективного майданчика комунікації і фахового обговорення актуальних питань розвитку медіації, арбітражу та третейського судочинства в Україні.
Олександр ОЛІЙНИК, директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, який модерував хід засідання, звернув увагу на окремі аспекти функціонування МКР, роботу МКР в рамках робочих груп (за відповідними напрямами), а також порядок прийняття та подальшої реалізації рішень, прийнятих в рамках роботи МКР.
Після цього пан Олександр звернув увагу на стан запровадження медіації в Україні, а також завдання, які стоять перед Україною у стратегічних документах, окреслив проблемні питання, які пропонуються до вирішення членам відповідної робочої групи, зокрема в частині запровадження обов’язкових інформаційно-оціночних зустрічей медіаторів.
Крім цього, доповідач звернув увагу на проблеми, які супроводжують ідею запровадження обов’язкового досудового врегулювання в певних категоріях спорів. Зокрема, відчутною перешкодою є відсутність статистичних даних щодо застосування медіації та кількості працюючих медіаторів, у зв’язку з чим неможливо об’єктивно оцінити інституційну спроможність держави та профільних фахівців на предмет обов’язкового досудового врегулювання в певних категоріях спорів.
Додаткового аналізу в цьому контексті також потребує низка питань, які стосуються оплати послуг медіаторів, моніторингу та контролю їх якості, ведення реєстру медіаторів, які залучатимуться до обовʼязкового досудового врегулювання спору, субʼєкта, який вестиме такий реєстр або рішення про непотрібність такого реєстру тощо.
Заступник Голови МКАС при ТПП України Володимир НАГНИБІДА у своїй доповіді окреслив загальні тенденції в арбітражах на глобальному рівні, стан справ щодо арбітражу в Україні та зупинився на окремих аспектах функціонування національних арбітражних інститутів – МКАС і МАК при ТПП України.

Зокрема, пан Володимир звернув увагу на процеси цифровізації в постійно діючих арбітражних інститутах та їх вплив на розгляд міжнародних комерційних спорів, відзначив зростання ролі і вплив інструментів штучного інтелекту. Окремо відмітив процес диверсифікації в контексті категорій справ, складів арбітражу, географії представництва сторін тощо. Вказані тенденції розвиваються на фоні традиційних трендів, які супроводжують арбітраж (орієнтація арбітражних інститутів на ефективність, швидкість (у т.ч. SEDR) і спеціалізацію, впровадження високих стандартів поведінки і доброчесності при розгляді спорів (у т.ч. відповідно до переглянутих у 2024 році Рекомендацій IBA щодо конфлікту інтересів в арбітражі), а також тенденцій, зумовлених збройними конфліктами (у т.ч. агресією РФ) та введеними у зв’язку з цим санкціями, міжнародними обмеженнями й іншими геополітичними викликами.
Під час виступу Володимир НАГНИБІДА окремо зупинився на ключових напрямах законопроєктної роботи у сфері міжнародного комерційного арбітражу. Він відзначив значну роботу, проведену Верховною Радою України, зокрема Комітетом з питань правової політики, над законопроєктом № 12141 від 21.10.2024 «Про внесення змін до Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” щодо розширення компетенції міжнародного арбітражу», а також зазначив, що наразі на стадії підготовки та обговорення перебуває інший проєкт Закону України — щодо внесення змін до окремих законів України з питань удосконалення арбітражного законодавства, судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу. Доповідач зауважив, що метою цих ініціатив є приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЮНСІТРАЛ, зокрема Типового закону про міжнародний комерційний арбітраж, а також узгодження низки інших концептуальних аспектів.
Окремий блок доповіді було присвячено стану функціонування національних арбітражних інституцій — МКАС при ТПП України та МАК при ТПП України. Володимир наголосив на таких сильних сторонах їхньої діяльності, як оперативність, економність та ефективність розгляду спорів, активне впровадження цифрових технологій, робота в хмарному середовищі, ведення електронних справ, а також стабільна якість постановлених рішень. У цьому контексті було наведено й статистичні дані: із понад трьох тисяч рішень, винесених МКАС при ТПП України протягом 2015-2025 років, оскаржено 202, а скасовано лише 5. Показовим є й те, що учасниками арбітражних проваджень у 2024 році виступали компанії з 54 країн світу, що, за словами доповідача, уже свідчить про високий рівень довіри бізнесу до арбітражу в Україні.
Також доповідач підкреслив, що в Україні сформовано позитивне та стабільне арбітражне середовище. На це, зокрема, впливає сучасна судова практика, яка демонструє чіткий arbitration-friendly підхід.
Разом із тим він окреслив ключові напрями подальшого розвитку:
- продовження адаптації національного арбітражного законодавства до стандартів ЮНСІТРАЛ (зокрема щодо забезпечувальних заходів, термінології та процедурних механізмів);
- посилення інституційної підтримки арбітражу з боку державних органів;
- розвиток міжнародної впізнаваності України як арбітражної юрисдикції в європейському та глобальному контексті.
На думку доповідача, ці кроки створюють реалістичні підстави для подальшого зміцнення позицій України у сфері міжнародного комерційного арбітражу й формують обґрунтований оптимізм щодо майбутнього розвитку арбітражної екосистеми держави.
У продовження обговорення функціонування інститутів альтернативного вирішення спорів в Україні, Голова Третейської палати України та постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України Тарас ШЕПЕЛЬ торкнувся питань стану третейського судочинства. Зокрема, пан Тарас відзначив позитивні аспекти функціонування третейського судочинства в Україні та постійно діючого третейського суду при Торгово-промисловій палаті України зокрема. Вказав на певні перешкоди, які на його думку не дозволяють ефективно розвиватись третейському судочинству, зокрема вказав на низьку поінформованість громадянського суспільства про ефективність третейського судочинства як способу вирішення спорів, організаційні проблеми функціонування третейських судів та виконання їх рішень, а також стан законопроектної роботи у цій сфері.
У обговорені також взяли активну участь інші члени МКР та присутні учасники засідання, зокрема: Наталія КОВАЛКО – представник Всеукраїнського галузевого об’єднання «Федерація роботодавців нафтогазової галузі», керівник напряму альтернативного вирішення спорів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Ірина ПЕТРОВА – голова Центру медіації Нотаріальної палати України, Еліна ШИШКІНА– координатор програми «Доступ до правосуддя», менеджер проєкту «Захист процесуальних прав дітей у цифрову еру (PPRO CHILD)» відокремленого підрозділу «Terre des homes – Допомога дітям у всьому світі – Фундація» в Україні, Вікторія АНТОНОВА – суддя Господарського суду Київської області, представник Міжнародного фонду Вайнштейна, Луїза РОМАНАДЗЕ – президент громадської спілки «Українська академія медіації», Оксана РУСЕЦЬКА – голова Ради приватних виконавців України, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, Юлія КАРАУШ – голова Комітету з питань медіації та врегулювання конфліктів Національної асоціації арбітражних керуючих.
Загалом учасники засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів одностайно відзначили важливість створення такого координаційного майданчика. Було підкреслено, що участь у його роботі представників Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради та відповідного підкомітету забезпечує можливість виробити необхідні рекомендації та ефективно реалізувати їх як у законопроєктній діяльності і реалізації державної політики щодо впровадження дорожньої карти з питань верховенства права, так і в практичній площині ефективного функціонування різних інституцій альтернативного вирішення спорів.

