
9 жовтня 2026 року відбулися ХІІІ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І. Г. Побірченка, організовані Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (ICAC).
Професійні питання, що рік за роком обговорюються на Міжнародних арбітражних читаннях, відображають світові тенденції розвитку арбітражу. Цьогоріч у фокусі міжнародного порядку денного – вдосконалення процесів арбітражних інститутів та їх правового регулювання, а також зростання ролі держави у посиленні арбітражу як способу вирішення спорів. Україна – не виняток. Свідченням цього стало нещодавнє прийняття Верховною Радою України дуже важливого закону про розширення компетенції арбітражу з місцем знаходження в Україні. Більше цього, законодавець позитивно оцінив діяльність національних арбітражних інститутів і визначив виконавчій владі та державному сектору економіки вжити заходів, щоб арбітражний розгляд в Україні став набагато ширшим. Проарбітрабельність українських судів також системно посилює міжнародний арбітраж в Україні.
Підтримка держави, проарбітражна практика судів та сприяння ТПП України закладають підвалини для подальшого розвитку ICAC, зокрема для оновлення регламенту з урахуванням останніх законодавчих змін та модернізації арбітражного процесу. Одним із важливих напрямів такої модернізації є цифровізація. Так, минулого року ICAC розпочав створення електронної платформи, що відкриє нові можливості для ефективної онлайн-взаємодії всіх учасників арбітражного процесу.
Саме цифрова трансформація арбітражу та пов’язані з нею виклики для збереження високих етичних стандартів стали центральною темою цьогорічних ХІІІ Міжнародних арбітражних читань – «Цифрова трансформація та етика в арбітражі: нові виміри збереження інституційної довіри».
Захід об’єднав українських та іноземних фахівців у сфері міжнародного комерційного арбітражу для обговорення ключових викликів, пов’язаних із дотриманням етичних стандартів, цифровізацією арбітражних процедур і використанням штучного інтелекту. Конференція відбулася у гібридному форматі та зібрала більше 80 учасників наживо у Києві та понад 300 онлайн-учасників.

Відкриваючи конференцію, голова ICAC професор Микола Селівон наголосив на важливості довіри до арбітражних інституцій, розвитку сучасних процедур та адаптації міжнародного арбітражу до технологічних змін. Він також звернув увагу на розширення законодавчих можливостей міжнародного арбітражу в Україні та роботу над оновленням регламенту ICAC.

Геннадій Чижиков, Президент ТПП України, у своїх вітальних словах до учасників заходу зауважив: “Бізнес має відчувати себе захищеним з правової точки зору. ICAC протягом багатьох років залишається зразком професійної репутації та довіри в Україні і світі. ТПП України продовжить підтримувати та посилювати ICAC, забезпечуючи у такий спосіб доступ бізнесу до світового рівня вирішення спорів”.
Етична архітектура міжнародного арбітражу
Перша сесія, яку модерував професор Олег Подцерковний, завідувач кафедри господарського права та процесу Національного університету «Одеська юридична академія» та член Президії МКАС, була присвячена етичним засадам міжнародного арбітражу та збереженню інституційної довіри в умовах нових викликів.

Марілі Параліка, партнер Fieldfisher (Париж), зосередилася на інституційній довірі та етичних викликах, які постають перед арбітражем. У центрі її виступу були незалежність і неупередженість арбітрів, розкриття інформації щодо потенційних конфліктів інтересів, повторні призначення арбітрів, а також баланс між прозорістю та конфіденційністю. Вона підкреслила, що довіра до арбітражу залежить не лише від фактичної незалежності арбітрів, а й від того, наскільки сторони можуть бути впевнені в їхній неупередженості.

Доктор Тетяна Сліпачук, співкерівник Правової та Регуляторної робочої групи The City-Ukraine Hub, партнер ЮФ «Саєнко Харенко», Королівський Арбітр звернула увагу на складність поєднання між обов’язком представника максимально захищати інтереси клієнта та необхідністю забезпечувати доброчесність арбітражного процесу.

На прикладах процесуальних тактик, підготовки свідків і поводження з доказами доповідачка поставила питання про те, чи є все формально дозволене водночас професійно прийнятним. Окремо було розглянуто відповідальність представників за використання штучного інтелекту, зокрема необхідність перевірки його результатів і відповідальності за допущені помилки. Серед важливих орієнтирів – чесність, добросовісне поводження з доказами, недопущення впливу на зміст свідчень і зловживань процесуальними правами.
Доктор Велемір Живкович, доцент Школи права Університету Ворика, незалежний арбітр, присвятив свій виступ «геополітичним» викликам для арбітрів, зосередившись на розкритті інформації та добросовісності в нових умовах. Він проаналізував, як геополітична поляризація може впливати на сприйняття нейтральності міжнародного арбітражу, зокрема коли громадянство арбітра або його публічні правові позиції стають підставою для сумнівів у неупередженості.

На прикладі справи ABH Holdings v Ukraine пан Живкович розглянув ризики автоматичного ототожнення громадянства арбітра з його політичною лояльністю, а правових поглядів – з упередженістю. Він наголосив на необхідності оцінювати такі питання з урахуванням конкретних обставин, зберігаючи баланс між належним розкриттям інформації, правом сторін на справедливий розгляд і захистом незалежності арбітрів.
Міжнародний арбітраж у цифровій реальності
Друга сесія під модерацією професора Володимира Нагнибіди, заступника голови ICAC, MCIArb була присвячена практичним аспектам цифрової трансформації арбітражу, рівності процесуальних можливостей сторін і застосуванню штучного інтелекту.

Суддя Дато’ Мері Лім Тіам Суан, Президент Арбітражного Суду Азійського Міжнародного Арбітражного Центру окреслила інституційний погляд на електронний арбітраж. У центрі уваги були реальні можливості цифрових процедур, їхня ефективність, а також вимоги до безпеки й надійності цифрового середовища. На думку спікера, цифровізація має забезпечувати практичну користь для учасників провадження, а не обмежуватися формальним перенесенням традиційних процедур в електронний формат. Водночас контроль людини та інституції має бути невід’ємною складовою процесу розвитку арбітражних послуг кожної арбітражної інституції.

Доктор Том Крістофер Прьостлер, Партнер в CMS (Німеччина), розглянув питання рівності сторін і балансу процесуальних можливостей в умовах цифровізації. У цьому контексті технології та інструменти штучного інтелекту можуть допомогти сторонам із меншими ресурсами ефективніше працювати з інформацією та посилити свої процесуальні можливості. Водночас результат залежить від способу використання технологій і готовності правників працювати з ними відповідально. Доктор Прьостлер також окреслив основні ризики, які можуть виникати при використанні штучного інтелекту та їх вплив на рівні можливості сторін в арбітражі.

Павло Богаченко, старший юрист, DLA Piper (Ірландія), проаналізував практичні можливості використання штучного інтелекту у практиці вирішення міжнародних спорів. Такі інструменти можуть суттєво прискорювати аналіз великих масивів документів, пошук релевантних матеріалів і підготовку хронологій подій. Водночас їх застосування створює ризики, пов’язані з достовірністю результатів, конфіденційністю, упередженістю та нерівним доступом сторін до технологій. Спікер зазначив, що із впровадженням штучного інтелекту питання розкриття інструментів, якими користуються представники сторін та арбітри постає досить гостро, а тому це водночас є і питанням етичної поведінки учасників арбітражного розгляду.

На прикладі справи ARIHQ v Santé Québec доповідач продемонстрував, до яких наслідків може призвести використання ШІ без належної перевірки: арбітражне рішення було скасовано через використання неіснуючих правових джерел і неналежне делегування функцій арбітра штучному інтелекту. Цей приклад підкреслив принципову межу: ШІ може бути інструментом підвищення ефективності, але не замінює незалежного професійного судження та відповідальності людини за кінцевий результат.
Серед практичних орієнтирів відповідального використання ШІ було виокремлено перевірку результатів людиною, належне розкриття інформації у випадках, коли застосування технології істотно впливає на процес або обґрунтування рішення, а також формування чітких інституційних очікувань щодо такого використання.

Юлія Черних, професор Університету Внутрішньої Норвегії (Ліллехаммер, Норвегія), Королівський Арбітр та арбітр ICAC, розглянула використання штучного інтелекту під час тлумачення договорів в арбітражі. Обговорення стосувалося можливостей і меж використання інструментів штучного інтелекту при аналізі договірних положень, встановленні намірів сторін договору та значення застосовного права для тлумачення договорів. Зокрема, було підкреслено, що допустимі способи аналізу матеріалів залежать від правової системи, яка регулює відповідні відносини. Наприкінці свого виступу пані Черних нагадала, що договір належить сторонам, правила його тлумачення визначаються застосовним правом, а відповідальність за ухвалене рішення покладається на арбітра.
Довіра як основа розвитку арбітражу
Обговорення під час обох сесій засвідчило, що цифрова трансформація міжнародного арбітражу потребує не лише технологічних рішень, а й чітких етичних орієнтирів. Незалежність і неупередженість арбітрів, добросовісність представників сторін, конфіденційність, рівність процесуальних можливостей і відповідальне використання штучного інтелекту залишаються фундаментальними умовами довіри до арбітражу.
Окрему увагу було приділено тому, що рішення в арбітражі мають залишатися результатом професійного судження арбітрів. Штучний інтелект може бути допоміжним інструментом, але не повинен підміняти відповідальність людини за вирішення спору.
ХІІІ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І. Г. Побірченка продовжили традицію професійного діалогу між українською та міжнародною арбітражними спільнотами. Конференція стала майданчиком для обговорення оптимальних шляхів поєднання технологічних інновацій з етичними принципами, справедливістю процедур і довірою, на яких ґрунтується міжнародний комерційний арбітраж. Саме в цій площині нещодавно прийняті МКАС і МАК при ТПП України Правила поведінки арбітра набувають особливого значення, адже вони увібрали передові підходи до незалежності, неупередженості, добросовісності, конфіденційності та професійної відповідальності арбітрів, окресливши, серед іншого, також етичну архітектуру сучасного арбітражу в умовах цифрових змін.
Більше фото з події можна переглянути за посиланням.
Відео-трансляція Читань доступна за посиланням.
