Перспективи України як місця арбітражу обговорили на ХІІ Міжнародних арбітражних читаннях пам’яті академіка І.Г.Побірченка

10 жовтня 2025 року Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України (МКАС) провів ХІІ Міжнародні арбітражні читання пам’яті академіка І.Г.Побірченка. Найочікуваніша арбітражна подія року зібрала більше 100 учасників офлайн у Києві. Більше 500 делегатів взяли участь у конференції онлайн. До фахового обговорення теми цьогорічних Читань «Україна як місце арбітражу. Сучасний вимір ефективності» долучилися 11 спікерів, серед яких представники законодавчої та судової влади, арбітри, науковці, практикуючі юристи у сфері міжнародного арбітражу.

Відкриваючи міжнародну конференцію, Голова МКАС та МАК при ТПП України Микола Селівон наголосив на своєчасності дискусії про Україну як місце арбітражу саме зараз, попри триваючу війну з агресором. На думку Голови МКАС, спроможність українського арбітражу, судової системи, арбітражної інфраструктури вже відтестована повномасштабною війною, що дає гучний сигнал світові про стійкість України як однієї з найпотужніших арбітражних юрисдикцій у Східній Європі. Його думку продовжив Президент ТПП України Геннадій Чижиков:

«Сила України – це вміння думати про майбутнє. МКАС має потенціал, досвід і знання, щоб стати майданчиком для розгляду інвестиційних спорів під час повоєнної відбудови України».

Детально про законодавчі передумови розширення компетенції арбітражу в Україні та розвитку арбітражу й інших форм альтернативного вирішення спорів (ADR) в цілому розповів у спеціальній доповіді Роман Бабій, народний депутат України, Голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету ВРУ з питань правової політики.

Пан Бабій дав коротку характеристику трьом ключовим ініціативам, які наразі формують зміст державної політики у сфері розвитку арбітражу та інших форм ADR в Україні, а саме:

Створення Міжвідомчої координаційної ради з питань розвитку альтернативних способів вирішення спорів під керівництвом Міністра юстиції України. Одне із головних завдань ради – встановлення чітких та узгоджених комунікацій між органами державної влади, арбітражними інститутами та іншими стейкхолдерами в Україні.
Прогрес України на євроінтеграційному шляху. Розробка та впровадження заходів з розширення можливостей арбітражу, зокрема щодо розгляду інвестиційних спорів є частиною дорожньої карти України для вступу до ЄС.
Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки, яка підтримує розвиток та важливу роль арбітражу в Україні.

Роман Бабій також проінформував учасників заходу про статус розгляду законопроєкту №12141, який, серед іншого, містить положення, пов’язані із визначенням України як місця арбітражу при вирішенні інвестиційних спорів.

Made in Ukraine: арбітражна юрисдикція нового покоління

Таку назву мала перша сесія Читань за модерування Олени Перепелинської, партнерки, голови арбітражної практики ЮФ INTEGRITES; членкині правління Української Арбітражної Асоціації. Спікерами першої сесії стали: Кетрін Роджерс, професорка Університету Бокконі (Мілан, Італія), Юридична школа Університету Каліфорнії (Сан-Франциско, США), Оксана Карел, адвокатка, експертка в галузі арбітражу, Олександр Друг, партнер Sayenko Kharenko.

Професорка Роджерс наголосила, що обрання місця арбітражу – одне з найважливіших рішень арбітражної угоди. Сьогодні «місце арбітражу» означає не фізичне місце розгляду спорів, а юридичні наслідки, пов’язані із організацією арбітражу в тій чи іншій країні. Проарбітражність країни має три основні складові: розвинуте національне законодавство й верховенство права; сильну судову систему, яка поважає арбітраж та потужну арбітражну інфраструктуру. Успішність юрисдикції як місця арбітражу – це сигнал світові, що країна відкрита для інвестицій і для бізнесу.

Олександр Друг навів статистику розгляду арбітражних справ за останні роки, яка доводить, що Україна вже є місцем арбітражу не лише за регламентом МКАС, а й за регламентами інших міжнародних арбітражних інституцій. Пан Друг зупинився на факторах, які враховують сторони, обираючи місце арбітражу. Один з них – фактор судового розгляду. Статистика визнання та виконання арбітражних рішень в Україні більше 90%. Статистика скасування арбітражних рішень судами України менше 1%. На думку Олександра, практика судів в Україні часто випереджає розвиток законодавства.

Отже факти й статистичні дані свідчать, на думку спікера, що Україна уже позитивно сприймається міжнародною спільнотою як місце арбітражу.

Про потужні системні та визначальні зрушення у судовій практиці на підтримку арбітражу розказала Оксана Карел. Вона відзначила визнання судами незалежності арбітражної угоди від основного контракту, зменшення формалізму, обмеження випадків втручання державних судів у перебіг арбітражного процесу. Пані Карел також згадала про суттєвий досвід українських арбітражних юристів у сфері інвестиційного арбітражу, адже Україна за 25 років часто виступала стороною в інвестиційних спорах. Рівень підготовки, досвіду, володіння мовами українських спеціалістів з арбітражу відповідає і часто переважає рівень “міжнародних арбітражних юристів” інших країн.

Наприкінці дискусії спікери сесії одностайно погодилися, що прийдешня відбудова України, а також активний розвиток оборонного сектору й інфраструктури суттєво впливатимуть у майбутньому на залученість українських арбітражних юристів у експертний супровід спорів, які виникатимуть з відповідних контрактів. А все більша кількість міжнародних контрактів міститиме арбітражне застереження про передачу спорів на розгляд і вирішення до МКАС.

Національні суди й проарбітражний клімат України

Модератор другої сесії Костянтин Пільков, суддя Великої Палати Верховного Суду, розпочав дискусію з тези про те, що національні суди відіграють ключову роль у підтримці арбітражної інфраструктури в Україні. До дискусії також долучилися професорка кафедри цивільного права і процесу Донецького національного університету ім. Василя Стуса (м. Вінниця) Олена Беляневич, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Дмитро Гудима, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко та адвокат, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко.

Пані Беляневич назвала ключові складові змістовної «рамки» взаємодії національного суду з арбітражем в Україні. На думку науковиці, до арбітражу слід ставитися як до прикладу саморегулювання і незалежності суб’єктів економічних відносин у виборі способу задоволення своїх економічних потреб, зокрема щодо вирішення спорів. Держава при цьому має без упередження і з повагою сприйняти відмову сторін від послуг державного суду і визнати за міжнародним комерційним арбітражем його потенціал і ефективність.

Спікер відзначила, що для забезпечення «проарбітражності» правових позицій Верховний Суд звертається за науковими висновками щодо ряду пов’язаних із арбітражем питань, зокрема: визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу; відстрочка виконання рішення МКАС; правова природа арбітражної угоди, визнання недійсним арбітражного застереження (угоди); поширення дії арбітражної угоди на сторону, яка її не підписувала; застосування положень Конвенції ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень тощо.

Суддя Верховного Суду Дмитро Гудима детальніше зупинився на огляді судової практики Верховного Суду, що продовжує формувати проарбітражний клімат України останніми роками. Зокрема суддя пояснив передумови, підходи та логіку нещодавніх рішень Верховного Суду щодо врегулювання наступних питань: юрисдикція МКАС у разі конфлікту положень договорів; рішення МКАС і підсанкційні кредитори; відстрочення виконання рішень МКАС і ухвалених у зв’язку з ними судових рішень; скасування рішень МКАС; видача дубліката долученого до матеріалів кримінального провадження виконавчого листа на примусове виконання рішень МКАС.

Суддя Верховного Суду Олена Кібенко розглянула підходи до розмежування юрисдикції господарських судів та міжнародного комерційного арбітражу. Зокрема спікер окреслила переваги та ризики проарбітражного підходу, коли господарський суд обмежує свою юрисдикцію на користь арбітражу. Пані Олена також зупинилася на питаннях визначення арбітрабельності спору, застосуванні проарбітрабельного підходу при вирішенні справ про банкрутство.

Роман Марченко запропонував делегатам Читань поглянути на питання арбітражного клімату з точки зору клієнта. Зокрема спікер навів приклади нещодавніх аналогічних справ, які перебували на розгляді національних судів та щодо яких суди дійшли протилежних висновків. Пан Марченко зазначив, що такі приклади негативно впливають на правову визначеність та передбачуваність для бізнесу й інвесторів. Окремо адвокат зупинився на практиці широкого тлумачення поняття «публічний порядок», що може використовуватися як обґрунтування для невизнання рішень міжнародних арбітражів Україною. Пан Марченко також надав правову оцінку випадкам невизнання арбітражних рішень з причини підсанкційності юридичної особи, що є стороною спору. На переконання спікера, суди, приймаючи рішення, мають керуватися виключно нормами законодавства. Незважаючи на важливість захисту національних інтересів України, особливо під час повномасштабної війни, міркування політичної доцільності варто передати на розсуд законодавцю, а не судам.

У дискусії, яка відбулась наприкінці сесії модератор Костянтин Пільков і спікери торкнулись дискусійних аспектів кваліфікації поняття “ефективний спосіб захисту” при вирішенні спорів національними судами та у арбітражі, а також готовності арбітражної спільноти до розгляду спорів з більш складними позовними вимогами у зв’язку з розширенням юрисдикції арбітражу в Україні. Крім цього, окремо було окреслено питання меж судового контролю (контролю у розумінні відповідних функцій національних судів) при виконанні рішень міжнародних арбітражів та розгляді заяв проти скасування.

Наприкінці конференції модератори заходу Олена Перепелинська та Костянтин Пільков підсумували результати обговорення, а Голова МКАС Микола Селівон зробив підсумки обох сесій, висловив подяку модераторам, спікерам, учасникам та організаторам конференції, а також заохотив всіх присутніх продовжувати докладати зусиль для розбудови проабрітражності України та формування стійкого іміджу України як ефективного місця арбітражу.

Більше фото з події можна переглянути за посиланням.

Відео-трансляція Читань доступна за посиланням.