15 листопада 2023 року МКАС вдесяте зібрав провідних юристів, адвокатів, науковців, представників бізнесу та міжнародну арбітражну спільноту на найочікуванішій події року в сфері міжнародного арбітражу в Україні – Міжнародних арбітражних читаннях пам’яті академіка І. Г. Побірченка. Подія проходила наживо з паралельною трансляцією онлайн і об’єднала близько 100 учасників у святковій залі та 400 глядачів в онлайні.
Відкриваючи Читання Голова МКАС і МАК Микола Селівон зазначив: «На жаль, ми перебуваємо в стані війни. Ми завдячуємо захисникам і захисницям нашої держави, передусім воїнам Збройних Сил України тим, що сьогодні ми маємо можливість продовжувати працювати і вітати вас на ювілейних Міжнародних арбітражних читаннях, які цього року організовані із додержанням безпрецедентних заходів безпеки».
У своїй вітальній промові, яку пан Селівон продовжив після вшанування хвилиною мовчання полеглих у війні українських героїв, Голова МКАС та МАК окремо відзначив рішення Великої Палати Верховного Суду від 01 листопада 2023 року, яким вперше в історії України безапеляційно закріплюється проабрітражний підхід у практиці українських судів при застосування Конвенції ООН 1958 року щодо обов’язку України визнавати та приводити до виконання рішення іноземних арбітражів, а також визнавати арбітражні угоди про передачу спорів на вирішення до іноземних арбітражів, навіть якщо вони укладені українськими резидентами. Вітаючи Верховний Суд із цим рішенням, пан Селівон заохотив арбітражну спільноту ознайомитися з ним та з юридичним висновком МКАС за посиланням.
Також пан Селівон привітав всіх присутніх зі 100-річним ювілеєм з дня народження основоположника та ідейного лідера українського арбітражу академіка Ігоря Гавриловича Побірченка. На його переконання, ті фундаментальні принципи, які були закладені у діяльність МКАС паном Побірченком, дозволяють інституції продовжувати бути однією з найзатребуваніших у Східній Європі, оскільки МКАС приймає до розгляду в середньому більше 350 позовів на рік, і вже прийняв до провадження близько 600 справ у 2023 році.
Слова пана Селівона підтвердив і Роман Бабій, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв’язання спорів Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, який звертаючись до учасників Читань зазначив «Міжнародний арбітраж дає бізнесу необхідну швидкість. МКАС, який у воєнний 2022 рік розглянув більше справ, ніж у попередні роки, показує надзвичайну інституційну стійкість і відданість своїй місії, відновивши роботу через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення».
Арбітр, арбітр, арбітр
Перша сесія за модерації д-ра Тетяни Сліпачук, спеціального радника ЮФ Sayenko Kharenko, об’єднала міжнародних та українських спікерів, зокрема професорку Патрісію Шонессі, експертку з вирішення комерційних спорів, Програми USAID «Справедливість для всіх», Павла Бєлоусова, партнера ЮФ Aequo та доктора Даніеля Буссе, партнера-засновника Busse Disputes Rechtsanwaltsgesellschaft mbH.
Згадавши неоціненний внесок пана Побірченка у становлення українського арбітражу та українських арбітражних юристів, арбітрів та науковців, пані Сліпачук запросила аудиторію до дискусії навколо критеріїв вибору ефективного складу арбітражу. «Якщо ми говоримо про арбітраж і хочемо виділити тріаду основних принципів, які є визначальними для ефективності процесу, я б назвала наступні: арбітр, арбітр і ще раз арбітр», – зауважила пані Сліпачук, відкриваючи першу сесію.
Патрісія Шоннесі у своєму виступі підкреслила, що для ефективності складу арбітражного суду варто забезпечити дотримання наступних трьох факторів: арбітр має бути незалежним і неупередженим впродовж всього арбітражного розгляду; сторони мають довіряти арбітрові; арбітр має відповідати конкретним обставинам конкретної справи.
Пані Шонессі також зупинилася на різних міжнародних підходах до вибору арбітрів, які використовують арбітражні інституції. Перше – це відкритий пул арбітрів, які не проходять перевірку, їх резюме, натомість, доступні у внутрішніх чи зовнішніх базах. Друге – наявність в інституції колегії, яка складається з перевірених арбітрів. Третє – це закритий список арбітрів, де арбітражна інституція має колегію перевірених арбітрів, і сторони можуть обирати арбітрів лише із цього списку. Важливо пам’ятати, що незалежно від обраного підходу завжди має бути забезпечена неупередженість і незалежність арбітрів, оскільки це є критично важливим для доброчесності арбітражу.
Павло Бєлоусов побудував свій виступ, сформулювавшиТоп-5 порад сторонам спору для ефективного вибору арбітрів. Перша порада – знати свою справу, проаналізувати всі фактичні аспекти: яка процедура застосовується, які регламенти застосовуються, чи є списки арбітрів закритими чи відкритими, яка процедура призначення, яке застосоване право тощо. Друга порада – пошук кращого з кращих серед арбітрів – ворог для призначення того арбітра, який найкраще пасує вашій справі. Стороні варто сконцентрувати свою увагу не на пошуку найбільшої зірки арбітражу, а залучити арбітра, здатного професійно і фахово розібратися в питаннях справи, з урахуванням в тому числі часових або інших міркувань, якщо такі є. Третя порада – довірити вибір арбітра юридичному раднику. Радник, зокрема спираючись на свій досвід, зможе підібрати кандидатуру арбітра, який найкраще пасуватиме для вирішення конкретно взятого спору, з урахуванням всіх обставин. Четверта порада – керуватися релевантними факторами для вибору арбітра та калібрувати кандидатуру арбітра під конкретну справу. Такими факторами переважно стають експертиза, досвід, комунікаційні навички, знання мови арбітражу, диджитал-грамотність, репутація тощо. П’ята порада – «Платон мій друг, але істина важливіше». Зазвичай клієнти мають дружні відносини з кимось, кого можна було б призначити арбітром у справі, але це головна помилка у виборі арбітра, що призводить до конфлікту інтересів і руйнування арбітражного процесу.
Данієль Буссе звернув увагу учасників на важливість правильної комбінації арбітрів. Колегія арбітрів має прийняти рішення одностайно. Тому формуючи таку колегію, варто зважати на поєднуваність членів колегії. Погану службу можуть відіграти належність арбітрів до різних дискусійних традицій, різних вікових поколінь, різних професійних напрямків. Також він зауважив, що важливо не тільки правильно обрати свого арбітра, але й спрогнозувати якого арбітра призначить відповідач чи арбітражна інституція, і кого буде обрано головою складу арбітражного суду.
Лицар справедливості
По завершенню першої сесії Людмила Винокурова, заступник Голови МКАС, Олександр Чирич, професор Юридичного факультету університету в м. Ніш (Сербія) і Тетяна Захарченко, член Президії МКАС виголосили спеціальну доповідь з нагоди 100-річчя з дня народження академіка І.Г. Побірченка «Лицар справедливості». Спікери згадували найцінніші життєві і професійні поради, які вони мали честь почути й одержати від Ігоря Гавриловича, розповіли учасникам про маловідомі факти з життя академіка. Всі доповідачі відзначали далекоглядність, мудрість, прагнення до справедливості та відданість справі, ідеї і концепції, які розробляв пан Побірченко, і які набагато років випереджали свій час. Ігоря Гавриловича також згадували як військового під час Другої Світової Війни, а також як засновника першої в історії тогочасної держави кафедри господарського права.
Тренди у міжнародному арбітражі
Друга сесія за модерації д-ра Юлії Атаманової, партнерки ЮФ LCF, стала жвавим обговоренням підходів до адаптації Регламентів арбітражних інститутів до вимог сучасності між Сергієм Мельнком, заступником радника Міжнародного арбітражного суду, професором Марціном Аслановічем Головою Арбітражного суду при Конфедерації Левіатан, Джеймсом Фріменом, партнером Allen & Overy, членом Правління LCIA, Наталією Петрик, Заступником Генерального секретаря, керівником департамента розвитку бізнесу Арбітражного інституту Стокгольму (SCC).
Пані Атаманова зазначила, що активність арбітражних інститутів у питаннях адаптації робочих процесів до вимог часу і очікувань користувачів арбітражних послуг, а також надзвичайна конкуренція між інститутами дає міжнародному арбітражу унікальний і потужний поштовх до розвитку.
Сергій Мельник поділився з аудиторією досвідом розгляду справ у ICC за прискореною процедурою. Основними відмінностями між звичайною та прискореною процедурами, спікер назвав наступні: у звичайній процедурі є свобода як для сторін, так і для складу арбітражу щодо строків розгляду справи. За прискореною процедурою є обмеження строку розгляду справи до 6 місяців. У стандартній процедурі сторони мають повну свободу щодо того, як проходить арбітраж. За прискореною процедурою – суд обмежує такі свободи, щоб зробити процедуру швидшою. Прискорена процедура застосовується у всіх галузях, найбільше – у будівництві та енергетиці. Основна перевага застосування прискореної процедури – це передбачувана вартість арбітражу і його строків для сторін.
Професор Марцін Аслановіч у своїй доповіді дав оцінку застосуванню медіаційних процедур. Спікер зокрема зауважив, що арбітраж та медіація не є взаємовиключними процесами, і практикуючі юристи, що співпрацюють з Арбітражним судом при Конфедерації Левіатан, однаково підтримують як процедуру медіації, так і процедуру арбітражу. Ефективність застосування комбінованих процедур доповідач назвав високою. Прогнозуючи майбутні тренди спікер зазначив, що жодна з двох процедур – ані медіація, ані арбітраж – не переважать. Ці процедури будуть розвиватися паралельно.
Джеймс Фрімен обговорив надважливу тему впливу технологій на розвиток міжнародного арбітражу. На думку доповідача, арбітраж побачив революційні зміни у царині технологій в останні роки. Розгляд справ онлайн є нормальною практикою у всіх арбітражних інституціях, що важко було собі уявити ще 5 років тому. Спеціальні онлайн платформи для адміністрування та розгляду справ впроваджені та продовжують удосконалюватися у більшості арбітражних інститутів. Спікер очікує ще більш революційних змін у зв’язку із поширенням ШІ. За його словами це стане новим викликом для міжнародної арбітражної спільноти.
Наталія Петрик, завершуючи другу сесію, розповіла учасниками про те, які додаткові послуги почали надавати арбітражні інститути своїм користувачам для спрощення і підвищення комфортності арбітражного процесу. Пані Наталія зауважила, що інституції практикують підготовку більшої кількості політик і процедур, пропонують практичні документи, що підсумовують найкращі практики, роз’яснюють користувачам новітні санкційні політики у зв’язку із стрімким збільшенням обсягу підсанкційних компаній та осіб через війну росії в Україні. Арбітражні інститути також впроваджують та розробляють освітні програми для арбітрів. Таким чином, міжнародні арбітражі стають все більш корисними для користувачів арбітражних послуг, прагнучи не лише вирішувати спори, а й формувати і розвивати професійну арбітражну спільноту.
На завершення Микола Селівон традиційно подякував всім присутнім і глядачам онлайн за увагу до Міжнародних арбітражних читань і висловив надію, що наступного року Читання пройдуть в мирній та вільній Україні.
Переглянути фото з події можна за посиланням.
